|
|
Історія Становлення
Львівський лісотехнічний інститут
|
|
З
1960 р. велику природоохорону роботу у планових і директивних органах України
проводить професор С.А.Генсірук. Так, у 1968 р. разом з провідними вченими він
домігся зменшення обсягів головних рубок лісу втричі (з 15 млн. м^о 5 млн. м3
деревини на рік). Саме ці зменшені обсяги рубок включено у перспективний план
до 2000 року. Завдяки цьому збереглося 660 тис. га стиглого лісу із запасом
деревини 200 млн. м3. У 1982 і 1986 рр. висновки очолюваних С.А.Генсіруком
комплексних наукових експедицій, в яких брали участь провідні вчені Академій
наук України і Білорусії, стали підставою для припинення шкідливих
великомасштабних осушних меліорацій лісів та сільськогосподарських угідь
Полісся. С.А.Генсірук опрацював також "Схему розвитку і розміщення лісового
господарства, лісової та деревообробної промисловості на 19711980 рр.",
"Програму науковотехнічного прогресу в лісовому господарстві і лісовій
промисловості до 2000 року".
Питаннями відновних процесів в основних типах лісу, розробкою системи заходів,
спрямованих на розширення лісосировинної бази шляхом створення
високопродуктивних та екологічно стійких деревостанів, займаються професори
Г.Г.Баранецький, В.Г.Коліщук, З.Ю.Герушинський, В.Д.Бондаренко, Є.І.Цурик,
доценти М.П.Горошко, М.М.Гузь, Ю.М.Дебринюк та інші.
Над проблемами ведення лісового господарства в лісах Українських Карпат працював
професор Я.О.Сабан. Особливості росту та збереження лісових культур ялиці
великої в різних екологічних умовах з метою її інтродукції в ліси Карпат
досліджував професор Г.Т.Криницький. Впровадження високопродуктивних, біологічно
стійких культур дуба звичайного за участю хвойних порід займався професор
М.І.Калінін. Професор В.П.Рябчук вивчав шляхи збільшення і раціонального
використання харчових, лікарських і технічних недеревних компонентів лісових
систем.
Над питаннями методологічних основ оптимізації параметрів автоматизованих ліній
плідно працював доктор технічних наук, професор Д.Л.Дудюк. Над розробкою
наукових основ автоматизованої технології проектування й управління для складних
виробничих систем лісового комплексу працювала група вчених інституту під
керівництвом професора М.Л.Гірника. Важливі галузеві дослідження здійснили
професори Н.І.Библюк, Т.А.Носовський та О.Г.Плахтина.
Професори І.М.Синякевич, М.В.Римар, доценти Б.І.Соловій, М.К.Луцевич,
С.О.Козловський розробили економічні аспекти управління та організації
виробництва. Професор Ю.Ю.Туниця започаткував новий екологоекономічний напрям.
Його монографія "Екологоекономічна ефективність природокористування" (Москва,
"Наука" , 1980) визнана внеском СРСР у міжнародну програму ЮНЕСКО "Людина і
біосфера". У 1986 р. професор Ю.Ю.Туниця виступив з доповіддю на XVIII Світовому
конгресі ІІІРРЮ у м. Любляна (Словенія) на тему "Екологоекономічні проблеми
розвитку лісового господарства". У 1987 р. доповідь була опублікована у США.
Завдяки високому рівню наукових досліджень і спадкоємності поколінь в інституті
були сформовані оригінальні наукові школи та напрями досліджень.
Заслужене визнання здобула школа з проблем розробки наукових основ моделювання
і автоматизації складних виробничих систем лісового комплексу, біля витоків якої
стояли доктори наук Б.Г.Гастєв та І.В.Батін.
Доктор технічних наук, професор Борис Григорович Гастєв (18881969)3 1957 по
1959 р. працював заступником директора інституту з наукової роботи. У 1958 р.
він захистив докторську дисертацію і став першим фахівцемтакого рівня у сфері сухопутного транспорту лісу в колишньому СРСР. Під
керівництвом Б.Г.Гастєва на очолюваній ним кафедрі почала розвиватися наукова
школа динаміки лісотранспортних машин. Основні постулати вчений виклав у 1967 р.
у праці "Основи динаміки лісовозного рухомого складу". Під керівництвом професора Б.Г.Гастєва було захищено дві докторські та
11 кандидатських дисертацій.
Напрям наукових досліджень професорів Б.Г.Гастєва та І.В.Батіна розвинули
доктори наукД. Л. Дудюк, Н.І.Библюк, доценти Л.Я.Сорока, Ю.А.Садовський,
В.В.Максимів. Основний напрям досліджень моделювання, розрахунок оптимальних
параметрів і синтез раціональних структур складних виробничих систем у лісовому
господарстві, лісозаготівельній, деревообробній і меблевій промисловості.
На базі проведених досліджень вироблені теоретичні засади формалізації та
моделювання широкого класу технологічних об'єктів, в основі яких лежать операції
транспортування, механічної обробки. У рамках школи було захищено 5 докторських
і ЗО кандидатських дисертацій. Видано більше десяти монографій, шість
навчальних посібників, понад 500 наукових статей. Новизну досліджень
підтверджує 35 винаходів.
Однією з найбільш представницьких стала школа докторів технічних наук
М.В.Плаксіна, Н.М.Бєлої, Т.М. Шкірі. Вона відома завдяки розробці екологічно
невиснажливих та енергозберігаючих технологій лісозаготівельного виробництва.
Вагомі здобутки школа має у таких напрямах: оптимізація виробничих процесів
лісозаготівельного виробництва; розробка канатних установок для
транспортування деревинної сировини в гірських умовах; розробка
розкряжувальноштабелювальної установки для лісоскладів з незначним
вантажообігом; розробка устаткування для переробки низькоякісної деревини.
За розробками професора Т.М.Шкірі і його учнів для лісозаготівельних підприємств
регіону виготовлено нові конструкції устаткування для розколювання низькоякісної
деревини.
Розвиток наукового напряму "Розробка підвісних линвових лісотранспортних систем
з метою створення екологозберігаючих технологій для освоєння гірських лісів"
пов'язаний з ім'ям доктора технічних наук, проф. Н.М.Бєлої (19151990). Наукові
розробки Н.М.Бєлої стосуються вдосконалення канатного транспорту, підвісних
линвових систем, міцності і довговічності линв, будівництва мостів тощо. Були
розроблені нові типи підвісних линвових систем і технології їх роботи, які
використовуються для освоєння гірських лісів Карпат і Криму.
Наукові дослідження у цьому напрямі продовжили учні професора Н.М.Бєлої,
професора М.Г.Адамовський, доценти Є.М.Матвєєв, Я.О.Лико, М.П. Мартинців,
Б.В.Лисик, М.Д.Бем, Й.С.Бадера, доценти Хмельницького технологічного інституту
І.І.Сліпко, М.В.Матвіїшин. З цих проблем захищено 2 докторські та ЗО
кандидатських дисертацій. Вийшло друком три монографії, три навчальні посібники,
понад 400 статей. Одержано 75 авторських свідоцтв на винаходи. Школа підтримує
тісні зв'язки з ученими Угорщини, Словаччини та Чехії.
У лісопромисловому виробництві України та за рубежем широко використовуються
технологія та інструмент для абразивної обробки деревини та композитних
матеріалів, розроблені під керівництвом лауреатів Державної премії України в
галузі науки і техніки професора А.І. Яцюка та старшого наукового
співпрацівника О.Я.Густі.
Проблеми комплексного раціонального використання деревини вивчали професор
С.М.Тімонен, доценти В.М.Фелещук, Н.М.Серебряний. Роботи в цьому напрямі
продовжили кандидати технічних наук, старший науковий співробітник П.П.Онуфрик і
доцент В.В.Шостак. Ними розроблено технологію та устаткування для виробництва
перспективних паркетних виробів з комплексним використанням деревини.
Результати цих робіт захищені 60 патентами на винаходи і промислові зразки.
Проблемами підвищення продуктивності та біологічної стійкості лісових екосистем
займається школа, заснована доктором с/г наук, заслуженим діячем науки і техніки
УРСР професором М.М. Горшеніним. Він розробив новий спосіб рубок головного
користування механізовані улоговинні рубки, які в гірських умовах зберігають
водоохоронні, водорегулюючі, ґрунтозахисні та інші екологічні функціїлісів. Під
керівництвом професора М.М.Горшеніна були проведені багаторічні комплексні
дослідження впливу різних способів рубання на природне відновлення і формування
молодого покоління лісу в букових насадженнях Українських Карпат та
сосноводубових лісостанах Розточчя. М.М.Горшенін автор 160 наукових праць,
серед них сім монографій, два підручники. Професор М.М.Горшенін підготував 14 кандидатів наук і 6 докторів наук. Серед його учнів:
професори М.І.Калінін та Г.Т.Криницький, доценти О.І.Бутейко, Р.Г.Зарубенко,
В.П.Ковалишин, старший науковий працівник О.М.Щербакова.
Фундатор школи з вивчення хвороб лісу і розробки заходів щодо його захисту
доктор с/г наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і
техніки С.В.Шевченко глибоко досліджував природу патогенних організмів,
екологічні умови виникнення грибних епіфітотій (спалахів хвороб), виробив
диференційований підхід до ліквідації грибкових епідемій. Вчений визначив
видовий склад багатьох збудників хвороб лісових екосистем західного регіону
України.
Наукова спадщина С.В.Шевченка понад 200 наукових праць. Широке визнання
здобули посібники і підручники автора "Хвороби лісових насаджень УРСР" (1963),
"Лісова фітопатологія" (1968), "Практикум полесной фитопатологии" (1983).
Добру славу інституту примножували його випускники. Серед них вчені, відомі
організатори виробництва, керівники: міністр лісової та деревообробної
промисловості України І.І.Грунянський, заступник Мінліспрому України
П.П.Дурдинець, заступник міністра лісової, целюлознопаперової та деревообробної
промисловості СРСР В.М.Венцлавський, заступники міністра лісового господарства
України Г.І.Бабич та Г.І.Конончук, генеральний директор виробничого об'єднання
"Прикарпатліс" Б.Ф.Верес, начальник Львівського обласного управління лісового
господарства та лісозаготівель К.Т.Гафтанюк, генеральний директор виробничого
об'єднання "Львівліс" О.І.Фурдичко, директор Кавказького філіалу інституту
"Пдролісгосп" В.Я. Хлуд, завідувач відділу лісобіологічних проблем Півночі Комі
філіалу АН СРСР професор Г.М.Козубов, начальник управління лісового
господарства Тернопільської області Н.П. Зубанюк, завідувач кафедри транспорту
лісу Воронезького лісотехнічного інституту М.І.Винник, завідувач відділу
ІваноФранківського ПКТІ В.Г.Прокопчук, професор Варшавської вищої
сільськогосподарської академії М.Ботвін та ін.
Прийняття Декларації про державний суверенітет України сприяло подальшому
розвитку міжнародних зв'язків інституту, який став репрезентувати Вищу лісову
інституцію суверенної держави.
З початку 90х років міжнародне співробітництво інституту розгортається на
довготривалій основі. Спільно з науковцями Шопронського університету розпочато
вивчення проблем комплексного використання деревини, мисливствознавства,
мисливського туризму, екологічного моніторингу. Разом з науковцями
Будапештського НДІ лісового господарства та Українського НДІ лісового
господарства (м. ІваноФранківськ) вчені інституту працювали над проблемою
екологічного моніторингу параметрів навколишнього середовища.
За участю вузів Польщі, Угорщини, Чехії, Словаччини та Львівського
лісотехнічного інституту були проведені наукові конференції, школисемінари з
проблем мисливствознавства, екології, ландшафтної архітектури тощо.
Традиційно продовжувався і міжвузівський обмін студентами та викладачами. Лише
протягом 1991 року в інституті читали лекції, проводили спільні наукові
дослідження 14 провідних спеціалістів (13 з них професори) із Польщі, Чехії,
Словаччини, Угорщини, Канади, США, ФРН.
На базі інституту в 1992 і 1994 роках відбулись міжнародні науковорелігійні
конференції "Церква і соціальні проблеми". Активну участь в організації!
проведенні цих конференцій взяв ректор Українського католицького університету
(Рим, Італія) отець Іван Музичка та доцент кафедри політолог» Михайло Гайковський. Міжнародного характеру набувають і
Погребняківські читання, які проводяться з 1992 р..
Підсумком копіткої роботи ректорату, провідних вчених стало занесення інституту
14 травня 1992 р. у Державний реєстр учасників зовнішньоекономічних зв'язків.
Інститут отримав важливий юридичний документ "Свідоцтво Міністерства
зовнішньоекономічних зв'язків України", яке узаконило його заслужене право на
міжнародне співробітництво.
У 1993 р. інститут продовжив безстрокові угоди про співробітництво з Краківською
сільськогосподарською академією, Науководослідним інститутом лісівництва у
Варшаві та іншими партнерами. Угоди передбачають співробітництво в галузі науки,
обмін стажистами, практиками студентів тощо.
Таким чином, заклалася міцна основа для постійного співробітництва між
інститутом та іншими вищими навчальними закладами та науковими установами.
У березні 1993 р. інститут очолив доктор наук, професор Львівського
університету ім.Франка Ю.Ю.Туниця. Перед цим він багато років працював в ЛЛТІ,
зокрема на посадах завідувача кафедри та проректора. Ю.Ю. Туниця обгрунтував
концепцію щодо зміни статусу і назви закладу, яка була підтримана конференцією
колективу. Після цього розпочалася активна цілеспрямована робота щодо
реалізації цієї концепції.
17 червня 1993 р. інститут успішно пройшов акредитацію та одержав Державну
ліцензію на освітню діяльність за четвертим освітньокваліфікаційним рівнем на
основні спеціальності: лісове господарство і садовопаркове господарство,
лісоінженерна справа, технологія деревообробки, машини і обладнання лісового
комплексу, автоматизація технологічних процесів і виробництв, економіка і
управління у галузях лісового комплексу, ландшафтна архітектура. Спеціальності
дизайн, екологія, бухгалтерський облік, контроль та аналіз господарської
діяльності були акредитовані за третім рівнем. Велику роботу у підготовці
матеріалів акредитації здійснили проректори В.І.Вайданич, Д.Л.Дудюк,
Б.В.Прокопович.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 1993 р. № 646 на базі
Львівського лісотехнічного інституту ім. Петра Погребняка створено Український
державний лісотехнічний університет (УкрДЛТУ).
Підготовка спеціалістів вищої кваліфікації для лісової галузі в країнах Європи
здіснюється в системі університетів. Новий статус дає змогу УкрДЛТУ готувати
фахівців (бакалаврів спеціалістів магістрів) адекватно до відомих у світі
технологічних і технічних університетів, наприклад, Московського державного
університету лісу (Російська Федерація), Шопронського лісового (Угорщина),
Зволенського технічного (Словаччина), Дрезденського технічного (Німеччина) та
інших.
|
|
