|
Становлення цього факультету тривало досить довго — від 1919 до 1925 р. За цей
час було утворено 19 кафедр. Одинадцять з них лісівничі, були у Львові, а
решта, сільськогосподарські — в Дублянах.
Навчальний рік на факультеті складався з двох семестрів. Вступні іспити
абітурієнти складали з математики та біології. Вступникові також необхідно було
мати щонайменше шеститижневу практику з праці в лісовому господарстві. Навчання
тривало чотири роки.
Кожен студент повинен був прослухати курси обов'язкових предметів, виконати
хоча б одну наукову роботу з фахових дисциплін, а також скласти загальні та
дипломні іспити. До загальних належали іспити з: нарисної геометрії; петрографії та геології; математики; фізики;
колоїдної фізики; неорганічної та органічної хімії; загальної ботаніки;
зоології; метеорології і кліматології; фізіології рослин; земельної справи;
теорії помилок з компенсаційним рахунком; науки про ландшафти; ґрунтознавства.
Необхідно було також скласти іспити з аграрного і лісового законодавства і
загальної економіки; поширення дерев і лісів; соціологилісу; хвороб лісу;
визначення рослинного вкриття лісу: сільського і лісового будівництва.
Станом на 1933 р. дипломи отримали 663 особи.
Кафедри лісового відділення факультету розміщувались в головному корпусі
політехніки та у трьох філіях, зокрема, у будинку колишньої Вищої школи лісового
господарства. Лісовий відділ володів також дослідною ділянкою у Винниках і 24
га лісу о Дублянах. У цьому лісі, наданому факультету завдяки домаганням
професора Шимо-наВ'єрдака(1883-1949), якийз 1919 до 1946рр. очолював кафедру
ботаніки, окрім дослідних ділянок, почалось закладання арборетуму місцевої
флори.
Фінансування наукових досліджень було недостатнім. Як свідчить протокол Ради
рільничо-лісового факультету від 16 січня 1929 р., професори В'єрдак і
Ляденбергер звернулися до Міністерства освіти з проханням відшкодувати їм
минулорічні затрати на міжнародні відрядження. Жоден із викладачів не мав змоги
у 1929 р. побувати в Стокгольмі на міжнародному з'їзді дослідників лісів.
Після приєднання західно-українських земель до Української РСР внаслідок
реалізації пакту Молотова-Рі-бентроппа лісівничий факультет Львівської
політехніки продовжив функціонування.
За науковим рівнем лісовий факультет вважався найавторитетнішим в інституті.
Всі завідувачі кафедр були докторами наук і професорами. Четверо з них -
Д.Шим-кевич, Ф.Кржисік, В.Левицький та С.Губицький - входили до складу Вченої
ради інституту. Професори факультету були авторами ґрунтовних підручників,
монографій, статей, на яких виховувалося не одне покоління студентів і вчених.
На двох кафедрах - лісової ботаніки та лісоексплуатації почала діяти
аспірантура. Кандидатські іспити проводилися на всіх кафедрах. Головною
навчальною та науково-дослідницькою базою стало Янівське лісництво, передане
факультету завдяки домаганням А.П'ясець-кого, доцента кафедри ботаніки.
Окупувавши Львів, фашисти ліквідували лісовий факультет у політехніці, натомість
створивши тут лісові фахові курси, діяльність яких тривала до 1944 р.
Після відновлення у Львові радянського режиму, навчання на лісовому факультеті
політехнічного інституту відновилось. 1 вересня 1944 р. тут розпочало навчання
134 студенти.
Лісовий факультет було перейменовано на лісогосподарський. На ньому
функціонувало сім кафедр: лісівництва (завідувач член-кореспондент АН України
П.С.По-гребняк), загальної ботаніки (член-кореспондент АН України
О.С.Лазаренко), ентомології і фітопатології (професор В.І.Плотніков),
лісоексплуатації (доцент М.М.Гор-шенін), лісової ботаніки (доцент Ю.Д.Третяк),
лісової таксації (доцент М.В.Давидов), лісових культур (доцент М.І.Калужський).
За розпорядженням Ради Міністрів СРСР під 17 вересня 1946 р. і, згідно з наказом
Міністра вищої освіти СРСР від ЗО вересня 1946 р., на основі
сільськогосподарського і лісогосподарського факультетів був організований
Львівський сільськогосподарський інститут з чотирма факультетами: агрономічним,
плодоовочевим, механізації сільського господарства і землевпорядкування та
лісогосподарським.
|
