|
Десятого січня 1874 року на четвертій сесії галицького сейму посли ніяк не могли
дійти згоди щодо найважливішого питання порядку денного: відкриття крайової
школи лісового господарства у Львові. У кожному виступі — вболівання за
науковий прогрес, за розвій краю. Однак багато промовців насправді відстоювали
кланові інтереси. Ось слово взяв депутат В'єнджик. Палко намагаючись
проштовхнути ідею відкриття лісової школи у Черніхові на території польської
частини Галичини, на базі сільськогосподарської навчальні, він для цього не
знайшов достатньо аргументів. Депутат Дунаєвський був переконаний, що школа має
постати у Дублянах, оскільки у такому великому місті як Львів студенти будуть
більше дбати про розваги, аніж про навчання. Головуючий Леон Сап'єга, крайовий
маршалок, щоразу мусив нагадувати депутатам, що справа вирішена. Галицьке
господарське товариство отримало відповідний дозвіл у Відні і сейм повинен
тільки схвалити постанову. Аби дійти згоди, руський депутат Ковальський
спробував вгамувати пристрасті: "Повинні-змо прийняти річ так, як нам її
комісія до ухвали пропонує. До поводів, які промовляють за зало-женєм школи
лісної ві Львові, додам іще той повод, же тая школа не буде тілько лісова, но
вона може ві Львові подати тим легшую спосібность ученикам оддаватися також
іншим наукам, як напримір реальним або технічним.
Хотяй би з наук лісних можна користати і в Дублянах, то не хотів би-м, аби людей
на відосібленім місці тримати, як пан Дунаєвський того домагається, бо я не хочу
їх тілько до лісу посилати, іно до школи, не хочу, аби вони дичіли, но аби ся
просвіщали, аби не тілько знали, як ліси управляти, але і як'в світі жити. До
тої остатної ціли провадить школа, а не ліс... Хотів би-м, отже, аби ученики
стиралися меже людьми, аби набирали оглади і зі своїх наук більший пожиток для
краю принесли". Посол Ковальський делікатно оминув питання про мову викладів.
Переважна більшість депутатів - поляки. Дебатувати на цю тему було марно. Мовну
політику визначала Галицька крайова шкільна рада - надійний форпост польських
патріотів. Стосовно школи був застосований п'ятий артикул статуту від 22 червня
1867 року про мову викладання, який обмежував застосування української мови.
|
