|
У
Львові був створений Український таємний університет (УГУ), який став
унікальним явищем в історії світової культури. Організований під егідою
Наукового товариства ім.Шевченка за активної участі інших наукових інституцій та
студентських спілок, він зумів стати університетом європейського типу.
Незважаючи на те, що навчання тут велося в катакомбних умовах, він здобув широку
популярність серед молоді. Дипломи УГУ визнавали за кордоном.
Восени 1921 р. при УГУ була утворена таємна Українська висока технічна школа
(УВТШ), у рамках якої діяло чотири факультети. На одному з них — лісовому (з
1923 р. — лісоагрономічному) функціонувало 27 кафедр, навчання на яких
здійснювалось на основі програми Празької політехніки. Заняття проводились
таємно у приміщеннях українських організацій. По закінченні першого курсу, а
згодом і другого, студенти продовжували навчання за кордоном, здебільшого
уДанцігу. Ректорами УВТШ були спочатку доктор природничих наук Ю.Гірняк, пізніше
-інженер В.Лучків та лісовий інженер, колишній шеф лісового департаменту в
державному секретаріаті земельних справ ЗУНР професор В.Левицький.
Деканом лісогосподарського факультету був професор Всеволод Левицький, який
викладав дендрологію, деревинознавство, лісовпорядкування, лісову ентомологію
та оцінювання лісу.
Серед педагогів, які здійснювали навчальний процес у 1923-1924 рр., були
професор Іоникій Шимонович (право, лісова інженерія), Тнженер Осип Васюта (загальна та лісова інженерія),
інженер Євген Архипенко (рільництво, ландшафтознавство, рибальство), інженер
Володимир Бартош (геологія, рільнича геологія, мінералогія), доцент Володимир
Занько (зоологія), інженер В.Лучків (фізика), інженер Вітольд Монастирський
(землемірна справа, креслярство, теорія помилок), доктор (?) Маріт-чак (публічне
право), інженер (?) Федецький (нарисна геометрія), доктор (?) Чайковський
(математика), інженер Геронім Глібовицький (управління лісом), інженер Степан
Ваврик (фітопатологія).
Заняття УВТШ відбувалися в різних місцях, зокрема, у фабричних забудовах
Левинського, розташованих на вул.П отецького, де мешкало і працювало багато
викладачів, у приміщенні товариства ім.Петра Могили на вул.Супінського, 121.
Споруджений з ініціативи священика (?) Застерця і секретаря товариства
"Просвіта" Степана Шаха цей будинок призначався для української молоді. Для
студентів УТУ перший поверх будинку №120 на вул. Марка віддав монаший орден
сестер Василіянок.
Видавнича діяльність здійснювалась у друкарні ордену отців Василіян у Жовкві.
Фінансовими справами УТУ займалася "Кураторія українських високих шкіл".
Університет функціонував на пожертви студентів та їхніх родин, зібрані у краї та
за кордоном кошти. Так, лише у 1924 р. від американської діаспори було отримано
2800 доларів. У травні 1925 р. в "Лотереї" Кураторії Українських Високих Шкіл
таємно було розіграно десять полотен відомих малярів О.Новаківського,
П.Холодного та П.Ковжуна.
Прикметне, що у 1925 р. в умовах матеріальної скрути, Кураторія відмовилася від
пропозиції комуністичної організації "Допс" перебудувати структуру УТУ
європейського типу на взірець радянських вищих навчальних закладів та від
можливої фінансової підтримки Радянського Союзу.
З іншого боку, для Кураторії була неприйнятна ідея міністра освіти Польщі
Станіслава Грабського створити в одному з міст офіційний університет "русинської
народності" — "Зїиаіит РитепіІ<ит". Таку ідею міністерство почало нав'язувати
у 1924 р. Останній раз, у 1929 р., воно пропонувало створити український
університету Варшаві.
Через жорстке переслідування поліції діяльність УВТШ у 1926 р. припинилася.
Відтоді єдиним осередком національної лісівничої науки залишилась Українська
Господарська Академія на еміграції в Подебрадах (Словаччина). Професорами
лісівництва тут були Б.Іваницький, автор ґрунтовної монографії "Ліси і лісове
господарство України", М.Косюра — фахівець з лісівництва і лісовпорядкування.
|
