|
Природний заповідник "Розточчя"
площею 2084 га було створено згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР № 403 від 5 жовтня 1984 р. з метою збереження і вивчення унікальних природних комплексів регіону Головного Європейського вододілу, чільне місце серед яких займають ліси.
Станом на 1999 рік штат заповідника становить 53 працівники. Дослідження здійснюються у лісівничому, ботанічному, зоологічному, фенологічному, метеорологічному напрямках.
Заповідник видає три збірники наукових праць: "Природа Розточчя", "Обліки птахів: підходи, методики, результати", "Літопис природи" (депонований варіант).
Рідкісний птах заповідника - орлан-білохвіст, внесений до міжнародної Червоної книги. Єдина пара цього виду на Розточчі гніздиться в заповіднику.
Розкинутий на мальовничих пагорбах Головного Європейського вододілу, у самому центрі Європи, заповідник є надзвичайно цінним природним і науковим об'єктом. Рельєф Розточчя характеризується межуванням розлогих річкових долин і заболочених улоговин з крутосхилими або платоподібними підняттями, на поверхню котрих часто виходять скельні породи.
Флора регіону сформувалася під впливом трьох сусідніх флористичних областей (Поліської, Подільської і Карпатської) і відзначається високим таксономічним різноманіттям. Лише судинних рослин тут нараховується понад 1340 видів, 105 видів судинних рослин заповідника "Розточчя" вважаються рідкісними (27 з них занесено до Червоної книги України). Багата і різноманітна також фауна Українського Розточчя. Вона налічує 257 видів птахів, 58 - ссавців, 8 - плазунів, 12 - земноводних, 16 видів риб.
Своєрідні особливості клімату, геоморфології та історії розвитку Розточчя зумовили формування різноманітних угруповань лісової та болотної рослинності, унікального тваринного світу. Тут перекриваються ареали багатьох євразійських видів дерев і чагарників, що в поєднанні з високою мозаїчністю грунтів сприяло утворенню понад 20 типів лісу на невеличкій території заповідника.
Переважаючу площу займають мішані хвойно-широколистяні ліси, головним чином дубово-соснові, поширені також сосново-дубово-букові. Кліматичні умови Розточчя створюють оптимальне середовище для росту більшості головних лісоутворюючих деревних порід Європи, тому, крім сосни, дуба і бука, деревостани складаються з явора, клена гостролистого, ясена, липи, граба, вільхи, берези, осики, верби, в'яза, смереки, модрини, ялиці та інших місцевих видів. У підліску ростуть ліщина, крушина, верби, бруслина, бузина,калина, дерен.
Заповідник лежить на берегах найбільшого на Розточчі озера Янівський Став, котре служить місцем гніздування та відпочинку для тисяч перелітних водоплавних птахів.
Крім неповторних за своїм різноманіттям та естетичною красою ландшафтів, що об'єднують різноманітні лісові, водні та лучно-болотні екосистеми, територія заповідника вміщує цілий ряд дослідницьких об'єктів, таких як лісотипологічний профіль А.П'ясецького, географічні культури сосни звичайної, моніторингові та фенологічні пункти і стаціонари, де науковці заповідника і Українського державного лісотехнічного університету вивчають стан та зміни природного середовища.
В заповіднику ведеться активна еколого-просвітня робота з молоддю, функціонує музей природи Розточчя, для відвідувачів проводяться тематичні екскурсії, конкурси тощо.
|
