Нестор Библюк - " До витоків Черемошу "
Торік у жовтні аматорський спортивний клуб "Чорногора" Регіонального об'єднання дослідніків Гуцульщини (РОДог) - голова клубу - доцент Українського державного лісотехнічного універсітету Олег Гупало - організував туристично краєзнавчу експедицію до верхів'їв басейнів Чорного і Білого Черемошів. У ній взяли участь викладачі та випускники УкрДЛТУ та ДУ "Львівська політехніка". Нашим завданням було обстежити пам'ятки природи, стан гідротехнічних споруд і екологічних наслідків господарської діяльності людини в долині Чорного Черемошу між притоками Шибене і Лоступ (близько 25 км), потоку Добрин (8 км) з виходом на панівні вершини Чивчинського і Гринявського кребтів, а також долини Білого Черемошу між притоками Яловичора і Сарака, рік Яловичора та Перкалаба (близько 26 км щляху) з виходом не гору Чорний Діл (1740 метрів над рівнем моря).
Басейн верхів'їв Чорного Черемошу (гуцули називають його Чорна ріка) обрамлений величезними комплексами неосяжних Чивчинських (з півдня) і Гринявських (з півночі) полонин, найбільших на теренах Східних Карпат. Найвищою точкою кребта Чивчинських полонин є гора Чивчин (1766 м), крайній східно-карпатський щит, який творять субвулканічні породи. У шарах філіту - заниклі сліди давніх копалень срібла. На північному плечі щита розміщений цікавий витвір природи - т.з. "Дикий камінь".
З гори Чичвин відкривається панорама Східних Карпат і перш за все - Альп Мараморських. Привертає увагу вершина Міхайлекул (1850 м) своєю північною стіною, стесаною льодовиком. Праворуч від неї здіймається до неба Феркеу (1958 м); на щебель нижче понад межею лісів, виступає кутовата пила Ретріцей, а між нею і Міхайлекулом далеко на горизонті видніється сілует Марамарського Піп Івана (1937 м). На 15 км південніше Чивчина граціозно підноситься найбліжча його сусідка - Тороягі, а трохи далі у східному напрямку - гора Крецела (1855 м), на східному узбіччі якої випливає Білий Черемош. Звідси видно і Роденські Альпи, розміщені на віддалі 30 км, зокрема праворуч від Тороягі, їх найвищий щит - Великий П'єтрос (2305 м).
На північному сході добре проглядаються Гринявські полонини - високогірний комплекс площею близько 50 квадратних кілометрів. Тут - місце найкривавіших боїв періоду Першої світової війни про, що свідчать стрілецькі траншеї, які тягнуться кілометрами вздовж усього хребта аж до гори Гнатасі, що на кордоні з Румунією. "Тут полки російські гнані Брусиловим у 1916 році, йшли один за другим в пащу смерті, знаходячи її на підніжжях Михайлової, Баби Людової і Дукані" - писав Генріх Генсіровський. У цій, одній з найбільших битв на австро-російському фронті Першої світової війни, брав участь добровільний легіон Українських Січових Стрільців.
Привертають увагу залишки грандіозних витворів людських рук - водозбірних і водопідйомних гребель (гамованок), підпорних стінок (кашиць). Серед них - гребля Шибене, Добрин, Лоступ, Балтагул у басейні Чорного Черемошу, греблі Перкалаба, Марієн, Яловичера, Сергії у басейні Білого Черемошу (Білої ріки). Вони є свідченням високої майстерності будівничих-гуцулів, їх уміння створювати досконалі гідротехнічні споруди, використовуючи підручний матеріал - дерево і камінь. І дуже шкода ,що після прийняття рішення про недоцільність сплаву лісу на гірських ріках водозбірні споруди були занедбані, покинуті напризволяще і нині є тільки сумними свідками людської байдужості, навіть нашої негосподарності. Нікому не прийшло на думку підтрімувати їхнє функціонування хоча б до закінчення строку служби, використовуючи для водорегулювання чи місцевих гідроелектростанцій, не кажучи вже про те, що жодна з них не збережена як музейна пам'ятка матеріальної культури гуцулів.
У результаті обстеження екологічних наслідків будівництва автомобільних доріг і заготівель в долині Чорного Черемошу виявлені ерозійні зони різного ступеню пошкоджень (близько однієї на кілометр), зумовлених в основному, розробкою лісосік із застосуванням гусеничних тракторів, трелюванням і вивезенням деревини з місць вирубок по руслах потоків та вирубуванням лісу на крутих кам'яних схилах.
Матеріали експедиції з оцінки стану природних, культурних пам'яток Гуцульщини і наслідків антропогенного впливу на довкілля передбачене використати при розроблені заходів щодо збереження природного середовища і пам'яток матеріальної культури цієї унікальної місцини нашого краю.