Ірина Марченко - " Чорногоро, красний краю "
Карпати - одне з небагатьох місце, де збереглась і дика природа, і домівка кількох самобутніх українських етносів. Природа формує світоспийняття - і воно
виливається у словесні форми, в обряди, мистецтво та ремесла у спосіб життя саме за таких, а не інших природних умов.
1921 року чорногірські ліси стали заповідною зоною. Видатний дослідник карпатської флори В.Шафер у 1929 році запропонував створити у цьому куточку Гуцульщини національний парк, відзначаючи: "Ворохта і Жаб'є (нині Верховина) - оригінальні етнографічні ворота в глибину цього своєрідного краю". З ініціативі митрополита Андрея Шептицького на півдні Горган в околицях Осмолоди був заснований кедровий резерват "Яйце", який існує й дотепер. У 1968 році чорногірські та угольські урочища на Закарпатті отримали статус Карпатського державного заповідника (площа його у 1991 р. становила приблизно 199 кв. км). У басейні Прута і Черемоша створено перший в Україні Карпатський національний природний парк, до якого увійшли Говерлянське та Високогірське лісництва (зараз його площа становить 503 кв. км).
Директор Державного природознавчого музею НАН України, кандидат біологічних наук Юрій Чорнобай - давній прихильник чорногірського краю. Добре пам'ятає неповторні відчуття волі й спокою,що охоплювали його, тоді ще аспіранта, під час першої подорожі до Говерли разом з керівником і учителем - академіком М.Голубцем.
Соціальне значення таких чісць як Чорногора - величезне. Маю на увазі саме залежність самобутності етносу від конретних природних умов. Гуцули, так само як бойки і лемки - карпатські українці, отже, існує щось таке, без чого не збережеться самобутність цих етносів. "Бути чи не бути" кожній народності - залежить від збереження у довколишньому ландшафті тих видів рослин і тварин, з якимі вона співіснує...
За останні роки 17 видів рослин і 30 видів тварин з території Парку вже занесені до "Червоної книгі". В усій Гуцульщині живе не більше як 5-6 пар беркутів, мало залишилося підорликів (єдиного виду орлів, що живе у Карпатах).
У лісах Парку збереглося 117 глухарів, лише кілька сичів, вісім бурих ведмедів, менше десятка вовків, майже 400 європейських косуль, близько сотні диких свиней та понад триста благородних оленів, що їх можна побачити в орнаменті гуцульських писанок.
У Національному парку зосереджено 240 видів та підвидів рослин, характерних лише для цієї місцевості. Збереглися тут праліси, два високогірних озера з льодовикового періоду - Несамовите і Марічейка, а мальовничий водоспад Гук, що його утворює ліва притока Пруту зі схилів Говерли, - найбільший вУкраїнських Карпатах.
Вважаю, що ми, природознавці, маємо суміжну з народознавчою наукою мету - через збереження повноцінності корінного ландшафту забезпечити повноцінне існування етносу. Національний парк допомагає місцевому населенню самореалізуватися у праці в лісівництвах, занятті природничими науками, мистецтвом. Загалом,є багато професій, потрібних для життя в регіоні. До речі , міграція тут незначна. А от туристів - щороку понад півмільйона. Коли згадуємо про Карпатський національний парк, в уяві одразу виникають краєвиди величавої Говерли, стрімкого Прута, затишної Яремчі. Сотні людей щоденно працюють задля того, щоб Парк був справжньою візитною карткою Гуцульщини.
Національний парк - це ще й потужне природоохоронне господарство. Його перетинають численні автотраси, залізниця, підземні комунікації. Як досягти
за таких умов згоди між законами природи та інтересами людини?
Ці питання розглядались торік восени на засіданні науково-технічної ради Парку за участю представників Інституту екології Карпат та Івано-Франківського
інституту гірського лісництва. Зокрема , планується провести оригтнальні дослідження моніторингу окремих видів тварин і рослин. Учені Івано-Франківської медичної академії вирішили дослідити у заповідних урочищах наявність вмісту важких металів, вивчити хімічний склад мінеральних вод. Окремо розглядалося питання експертизи ділянок Парку в басецні Чорного Черемошу. Річ у тім, що декілька років тому тутешні ліси зазнали нищівного вітровалу. З господарської точки зору буреломи треба було б розібрати, а деревину - переробити. Однак, у заповіднику людина не повинна втручатися у природні процеси і порушувати їх. Отже, для науковців є слушна нагода дослідити хід відновлення лісової екосистеми після стихійного лиха, описати багаторічний експиримент, проведений природою.
Між кількома інститутами було досягнуто угоди про виконання унікального й цінного для охорони природи екологічного проекту.
Доброго слова заслуговують усі працівники Парку - цього величезного господарства. Їх тут понад 500 осіб, з яких 138 - лісова охорона. Міцні легіні чудово знають місцевість, контолюють стан мисливської фауни, визначають обсяги санітарних рубок, ведуть протипожежний догляд. Отже, є тут перспектива для праці молодим людям. Однак, сумно, що не залишають учнів, послідовників майстри унікальних професій - ручного плетива, різьбярства, ковальства. От лишився в окрузі один коваль, і везуть його з Делятина по лісництвах, аби підкував коней...