ТУЖИТЬ ДУША ЗА ВАМИ, ГОРИ!
"Гуцульський край", 27 травня 1993 р.

"Гуцульське село, дивишся округи. Гори здіймаються вверх то порослі лісом, то покопирсані толоками, царинками, помережані воринєм....Глянь на село при сонці - тисячами несподіваних фарб засяє, засвітиться і заспіває; а як натягнуть мрєчі і сивими пеленами окутають верхи - в казкове царство заміняється тоді гуцульське село". Цими словами з "Гірських акварелей" неперевершеного співця Гуцульщини Гната Хоткевича розпочинається вистава " Веління природи", поставлена на сцені Львівського лісотехнічного інституту народним театром вузу спільно з колективом художньої самодіяльності товариства "Гуцульщина" у Львові. У сценарії вистави , написаному автором статті за повістю Гната Хоткевича "Камінна душа", відображена доля молодої, поривчастої і поетичної Марусі.Опинившись в Карпатських горах, вона, дитя долів, захоплюється їх неповторною красою, самобутніми звичаями гуцулів, їх піснями і легендами. "Слово" опришок" звучало в її вухах майже як "лицар", і не лучалося з ним поняття про нічні напади, кров, огні - була лиш поезія верхів чорногірських, дрижала в нім вільна воленька гуцульська, красиве свавіллячко". Романтична душа Марусі не може миритися з атмосферою сірого і нудного животіння в домі отця Василя і, покохавши опришка Марусяка, вона покидає свого недолугого чоловіка і подається з опришком у гори. "Чорногора... Ось вона, се гніздо дощів, хранилище снігу, віковічні дебрі непробитні і урвище скал, синь, синь і синь, верхи, верхи, верхи, мов застиглі блакитні хвилі, а по них ходять заблукані тіні хмар.. Медовий місяць Марусі пролітав як у сні. Завше п'яна, то від поцілунків опришка, то від його любові, то від дурманів чорногірської отруйної красоти, котру відчувала впрост фізично". Та не було тривалим Марусине щастя. Ображена в найсвятіших почуттях, зазнавши душевних мук, вона, за допомогою доброго серця і справедливого Юрчика Неклопотана Голова, повертається додому і готується стати матір'ю. Автор сценарію намагався зберегти одну з найцінніших, на його думку, особливостей "Камінної душі" - нерозривний взаємозв'язок природи Карпат, самобутнього гуцульського фольклору і внутрішнього світу людини. Пейзажні малюнки, відтворювані ведучим, танці і співи тісно перепліталися з сюжетною лінією вистави і збагачували її. Реалізувати цей задум на сцені вдалося завдяки багатій творчій фантазії і професіоналізму молодого режисера - актора театру ім М.Заньковецької Михайла Фиці. Роль ведучого - автора і учасника подій, що відбуваються на сцені, виконував автор цієї статті. У ролі Марусі дебютувала студентка університету Лілія Дяконюк, яка завдяки своїм природним даним, глибоким проникненням в образ героїні викликала загальну симпатію глядачів. Роль Марусяка зіграв студент Олександр Крошний, отця Василя - інженер Роман Геник, мами о.Василя - вчителька Леся Луців, попаді - студентка Наталя Лаврович, Юрчика - студент Володимир Карапутний, Бідочукового - студент Богдан Магура. В ролях молодиць вдало виступили молоді інженери - Христина Керницька, Наталя Библюк , Наталя Волошинська, школярі Мальва Буратчук, Оксана Грицаюк, Надія Слободяник, Оксана Бойко, опришків - студенти Михайло Пазинюк і Тарас Геник, викладач Роман Шеремета, інженери Володимир Білик,Микола Негрич, пушкаря - Микола Грималюк і Олег Соломченко, хлопчика - Андрій Грималюк. Сценографія вистави підготовлена членом Спілки художників України Іриною Карпинець, декорації - Михайлом Павлюком, музичне оформлення - Романом Шереметою і Романом Геником, постановка танців - Володимиром Біликом. Перед початком вистави присутні мали можливість оглянути виставки документів історії Гуцульщини з колекції кандидата історичних наук Петра Сіреджука, народного одягу з колекції Зоряни Шеремети, гуцульських герданів Степана Помф'юка, майстерно оформлену Миколою Грималюком і Олегом Соломченком виставку творів львівських художників Миколи Грималюка, Ірини Карпинець, Марії Марчак, Івана Остафійчука, Степана Пліхтяка, Івана Проціва, Лідії Серветник-Юрчук, Ярослава Серветника, Ігоря Стеф'юка, а також виставку фотографій на гуцульську тематику фотохудожника Танаса Никифорука. Дебют вистави "Веління природи" в постановці молодіжного самодіяльного театру був успішним. В найближчих наших планах - виступ в Рахові наприкінці серпня на третьому міжнародному гуцульському фестивалі.

Нестор Библюк